Блутанг: що про нього відомо та яку загрозу становить?

Блутанг (Febris catarrhalis infectiosa ovium, катаральна лихоманка овець, синій язик) - це інфекційне трансмісивне вірусне захворювання, до якого є сприйнятливими жуйні тварини. Хвороба характеризується запально-некротичним ураженням слизових оболонок, язика, шкіри, копит.

Вірус блутангу вражає всіх жуйних, частіше овець та велику рогату худобу. Вірус інактивується при температурі 50 С за 3 години, при  60 С - за 15 хвилин. Він нестійкий у кислому (рН < 6,0) та лужному (рН > 8,0) середовищах, гине при обробці похідними фенолу.

Джерелом збудника блутангу є хворі тварини. Після укусу комахою інфікованої тварини вона переносить збудник до здорової. Пряме зараження між тваринами не відбувається. Зараження відбувається в основному при теплій та вологій погоді, тому блутанг поширюється влітку. Захворюваність спадає при зниженні температури.

Інкубаційний період блутангу становить 5-20 днів. Після інфікування віремія триває близько 60 діб у ВРХ та 40 діб у овець. У цей час вірус має значну інфекційну здатність. Можливий довгий період одужування, прихований перебіг захворювання або летальний результат. У летальних випадках захворювання закінчується загибеллю тварини на 8-10 добу.

Діагностику захворювання блутангом проводять комплексно на підставі клініко-епізоотологічних показників та лабораторних досліджень. Матеріалом для лабораторних досліджень є кров.

Діагноз на блутанг вважається встановленим, якщо вірус блутангу виділений та ідентифікований від тварини (продуктів тваринного походження), або якщо антиген вірусу блутангу чи вірусна РНК специфічні для одного та більше серотипів вірусу блутангу, виявлені й ідентифіковані у зразках від однієї чи більше тварин з типовими клінічними ознаками, або у епізоотично повʼязаних з підтвердженим чи підозрілим на блутанг випадком.